Директива ATEX, європейський стандарт для сертифікації та класифікації ви-вибухозахищеного обладнання, відіграє вирішальну роль у забезпеченні безпеки пристроїв і систем, які використовуються у потенційно вибухонебезпечних середовищах. Його мета гарантувати, що обладнання та системи за певних умов не запалюють навколишню вибухонебезпечну атмосферу, тим самим захищаючи персонал і обладнання в робочому середовищі.
Зони ATEX поділяються на три окремі класифікації: зона 0, зона 1 і зона 2, що визначає ймовірність присутності легкозаймистих газів, парів або пилу та відповідні ви-вибухозахищені заходи.
Вимоги до зони 0:
Зона 0 означає зону, де вибухонебезпечна атмосфера, спричинена легкозаймистими газами, парами або пилом, присутня постійно за нормальних умов експлуатації або часто за ненормальних умов. Обладнання, встановлене в зоні 0, має бути розроблено з урахуванням найвищого рівня вибухозахисту, як правило, із використанням обладнання категорії 1 або 2 із додатковими заходами безпеки, такими як -стійкі до тиску корпуси або іскрозахисні бар’єри.
Вимоги до зони 1:
Зона 1 вказує на територію, де час від часу може виникати вибухонебезпечна атмосфера за нормальних умов експлуатації. Обладнання тут має бути здатним витримати внутрішній вибух, не викликаючи займання навколишньої атмосфери. Як правило, це стосується обладнання Категорії 2 із покращеним вибухозахищеним-корпусом або вогнестійким дизайном.
Вимоги до зони 2:
Зона 2 – це зона, де вибухонебезпечна атмосфера малоймовірна при нормальній роботі, але може виникнути за ненормальних умов. Встановлене тут обладнання має бути здатним запобігти займанню вибухонебезпечної суміші, яка іноді може бути присутня. Це часто включає обладнання Категорії 3, розроблене з певною формою вибухозахисту, наприклад вогнестійкі або підвищеної безпеки.
Відповідність директивам ATEX є обов’язковою для всього обладнання, призначеного для використання в цих зонах Європейського Союзу, що забезпечує високий рівень безпеки для працівників і об’єктів.
